Сколівське державне лісогосподарське підприємство в минулому році  виконало повний комплекс лісогосподарських робіт, пов'язаних з веденням лісового господарства та використанням  лісових ресурсів, дотримуючись принципів сталого розвитку регіону,  лісівництва наближеного до природи, а також соціально - економічних критеріїв.

 

  В минулому році забезпечено лісовідновлення загальною площею 129 га, з яких  54 га - шляхом садіння лісових культур,  а також відновлення букових та ялицевих лісів з домішкою ялини та клена-явора на площі 75 га - природним способом. Для лісокультурних заходів з власного насіння вирощено 470 тис. шт сіянців ялиці, модрини, клена-явора та інших, а також висіяно в лісових розсадниках 2,1 тонни  насіння ялиці і дуба. Крім того, переведено у вкриту лісом землю ділянки загальною площею 230 га.

 

 

 Принципи лісівництва наближеного до природи першочергово застосовувались  при заготівлі стиглого лісу, віддаючи  перевагу вибірковому способу рубань, а також на рубках поліпшення якісного складу лісів, створюючи умови для відновлення головних лісових порід.   Уже 6 років поспіль впроваджуються рубки переформування які є основними у лісівництві наближеному до природи і впроваджено їх на площі 353 га.

 На виконання  природоохоронного законодавства в 2019 році проведено оцінку впливу на довкілля від проведення рубок головного користування з метою затвердження розрахункової лісосіки - щорічних обсягів заготівлі деревини до 2026 року.

 Загальна кількість заготовленої деревини в минулому році складає 49,5 тис. м3, з якої   26,6 тис.м3 - ділова , при цьому площа суцільних зрубів зменшилась майже в два рази  і становить 72,8 га. Є тенденція суттєвого не використання лісових ресурсів Сколівським лісгоспом: з розрахованих і дозволених щорічних обсягів  лісозаготівель у кількості 72,0 тис.м3  використано в 2019 році тільки 69%. Це пояснюється  відсутністю ринку деревини та заниженою реалізаційною ціною одного кубометра.

  В 2019 році заготовлена деревина була використана:

 - 20,8 тис.м3 або 42% на переробку у Верхньосиньовидненському лісозаводі   

 -  7,5  тис.м3 або 15%     для потреб місцевих деревообробників

 -  2,4  тис.м3   на соціальну сферу району:  дров'яна деревина для опалення 

 -  16,8 тис.м3   вільні залишки продано на аукціонах.

 Минулорічна загальна сума реалізації склала 62,3 млн. гривнів, в тому числі продукції переробки - 23,0 млн. гривнів або 37% від загального обсягу. Реалізація на експорт проводилась тільки в переробленому виді і становить 16,1 млн.гривень. В цілому середня реалізаційна ціна одного знеособленого кубометра склала 1292 гривнів. 

 Одним із напрямків діяльності держлісгоспу є охорона і захист лісу. Охороною лісу від незаконних рубань та лісових пожеж займаються 64 працівники державної лісової охорони, які виявили у 13 випадках 11 м3 незаконно зрубаної деревини . Це невеликі обсяги і носять поодинокий характер. Лісопорушники виявлені і добровільно відшкодовано збитки лісовому господарству у сумі 40,5 тис.гривень,  які поступили на рахунки відповідних сільських рад. В цьому велику роль відіграють рейдові бригади, які забезпечені автомобілем і необхідним обладнанням.

  Державною лісовою охороною ведеться моніторинг за осередками хвороб та шкідників лісу, площа яких складає 2053 га. Провівши санітарно-оздоровчі заходи у пошкоджених насадженнях за минулий рік вдалося зменшити їх площу до 1930 га. Найбільшою необхідністю покращення санітарного стану лісів являються об'єкти природно-заповідного фонду, де санітарні рубки заборонені.

   Минулого року продовжено будівництво лісових доріг власними силами протяжністю 9 км та здійснено поточний ремонт існуючих. Проведення вибіркового способу рубань вимагає наявності постійних трелювальних волоків, з цією метою влаштовано 38 км.  

 

 

 

 

Для виконання поставлених завдань в підприємстві працює 192 штатних працівника та частину обсягів виконують приватні підприємці. Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника за минулий рік склала  9154 гривень, що становить 109% росту.

  Сколівський лісгосп є бюджетонаповнюючим  підприємством. Загальна сума сплачених податків у бюджети всіх рівнів за 2019 рік становить 22,5 млн. гривнів, з якої місцевий отримав 6,5 млн. гривнів, а саме у вигляді плати за лісові ресурси 6,0 млн. та 0,5 млн.- земельний податок. Крім того, 5,6 млн. гривень сплачено єдиного соціального  внеску- пенсійний фонд. Залишкова сума 10,4 млн. поступила в державний бюджет. Чистий прибуток за минулий рік склав 459 тис. гривень.          

 Робота Сколівського лісгоспу є відкритою для зацікавлених сторін через механізм громадського контролю, комунікацію з громадськістю та офіційний сайт підприємства в інтернеті.

  Споглядаючи на майбутнє, важливою є еколого-просвітницька  робота та спілкування з молоддю. В лісгоспі діючі три учнівські лісництва, учасники яких приймають участь в різних конкурсах, акціях та природничих заходах. В 2019 році Труханівське учнівське лісництво стало переможцем обласного конкурсу і представляло Львівську область на всеукраїнському змаганні учнівських лісництв, де учні зі своєю науковою роботою стали переможцями.

 

 

  Поряд із лісогосподарською та промисловою діяльністю продовжує успішно розвиватись і мисливське господарство. Результатом є оптимальна чисельність диких звірів, зростання чисельності червонокнижних видів та надходження коштів у господарство за полювання, а саме 324 тис.гривень за минулий рік. Хорошим прикладом є організація і проведення два роки поспіль міжнародного фестивалю  “Мисливська ватра” .

 

 

 

 

Прес-служба

ДП “Сколівського держлісгоспу”

Нелегким, за словами директора ДП "Сколівське лісове господарство" Остапа Бойка, видався минулий рік для очолюваного ним колективу. Але, попри все, успіх має той, хто працює на перспективу. Отож, ми попросили керівника підприємства розповісти про те, яким був 2018-ий для держлісгоспу: з якими проблемами стикалися лісівники, що вдалося зробити і які завдання залишилися на майбутнє.

 

— Остапе Зіновійовичу, останнім часом побачили світ ряд нормативних актів, які суттєво впливатимуть на розвиток лісового господарства. На Вашу думку, вони заважатимуть чи допомагатимуть лісівникам у роботі?

— Судіть самі. Нещодавно прийнято зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких галузеві підприємства мають сплачувати, крім рентної плати, ще й податок на лісову землю. Отже, тепер ми потрапили під подвійне оподаткування. Адже плата за лісові землі є складовою рентної плати, яку ми вже сплачуємо. Незрозуміло, чим керувалися автори цих змін, вносячи їх до Податкового кодексу. Так само, як і законодавці, які їх схвалили. Але, незважаючи на це, всі виробничі підрозділи нашого підприємства працюють стабільно: заготовляємо насіння, вирощуємо садивний матеріал, створюємо лісові культури, доглядаємо за ними, займаємося охороною та захистом лісу. У промисловому напрямку заготовляємо деревину, відповідно до лімітів, реалізуємо її через аукціони, переробляємо на власному обладнанні у цехах переробки. Зростає середня заробітна плата наших працівників, яка, до речі, становить 8397 грн. Ми вчасно платимо податки на всіх рівнях. Так, у 2018-ому наше підприємство сплатило до державного бюджету 9 млн 342 тис. грн, в т.ч. податку на прибуток — 686 тис. грн, ПДВ — 5 млн 508 тис. грн, попневої плати — 2 млн 138 тис. грн, військового збору — 376 тис. грн; до місцевого бюджету сплачено 5 млн 550 тис. грн, з яких:

попневої плати — 843 тис. грн,

податку на доходи з фізичних осіб — 4 млн 489 тис. грн,

плати за землю — 102 тис. грн.

Єдиний соціальний внесок склав 5 млн 372 тис. грн.

Відтак, усього податків минулоріч сплачено на 20 млн 264 тис. грн.

Отже, всі обов’язки, які на нас покладені державою, належно виконуємо. Це стосується, зокрема, і соціальної сфери. Вона включає допомогу дровами місцевому населенню, учасникам бойових дій, дитячим садочкам, ФАПам, школам.

— Якими є основні показники роботи лісгоспу за минулий рік?

— Загальний обсяг реалізованої продукції склав 72 млн 52 тис. грн, на експорт — 20 млн 19 тис. грн.

У минулому році нашим підприємством заготовлено більше 56 тис. кубометрів деревини. Обсяг продукції переробки сягнув 24 млн 663 тис. грн. Нами виготовлено 4940 кубометрів пиломатеріалів, 2168 кубометрів заготовок до європіддонів, 6841 кубометрів технологічної тріски.

— З 1 січня лісові підприємства перейшли на нові стандарти...

— З 2019 р. Україна перейшла на нові категорії деревини по якості: зі старих радянських ГОСТів — на

нові, гармонізовані із європейськими стандартами класифікації та її вимірювання. Якщо раніше ділова

деревина (круглі лісоматеріали) розподілялася на 3 сорти й виділялися сортименти за їх призначеннями,

то з 2019 р. вона розподіляється на 4 класи якості (А, В, С, D), які є в європейських країнах, з відсутнім визначенням напрямку їх використання. В основу принципу класифікації за європейською системою стандартизації покладено показник розміру та якості колод — чим більший діаметр і менша кількість вад деревини, тим вищий клас якості. А дров’яна деревина може йти для промислового використання (виготовлення техтріски та іншої продукції) або на паливо.

— Способи обліку деревини теж змінилися?

— Так, забезпечено її повний електронний облік, доступ до якого надано Національній поліції, СБУ. Більше того, будьякий громадянин, маючи доступ до інтернету, може вияснити по чіпу на колоді, де заготовлено лісопродукцію, яка її якість та ціна і, головне, кому вона реалізована. Для контролю за експортом створено автоматизовану систему сертифікатів походження лісоматеріалів, яка є обовязковою для митного декларування, що унеможливлює повторне використання документів та фіктивних товаро-транспортних накладних.

— Яка Ваша думка з приводу мораторію на експорт необробленої деревини?

— Зважаючи на суспільну увагу і важливість підтримки вітчизняного виробника, він необхідний. Але впроваджувати його слід було не так різко. Якщо ми будуємо ринкову економіку, то обмежень у торгівлі не повинно бути. Ми маємо використовувати лісовий ресурс — ліміт деревини, яка досягла віку стиглості, вигідно реалізувати, таким чином забезпечити місцеве населення робочим місцями, достатнім рівнем зарплати, сплативши обов’язкові платежі до державного та місцевого бюджетів. Для прикладу, переробляти букову сировину в Україні бажаючих не багато, а реалізувати за кордон не дозволяє прийнятий закон. Тут втрачає

не тільки підприємство, а й держава в цілому.

— Маючи прибутки, чи спрямовуєте кошти на покращення інфраструктури підприємства?

— Звичайно, за останній рік ми суттєво оновили лісовозний транспорт. Так, нами придбано причіп із гідроманіпулятором для вивезення сортиментів безпосередньо з лісосіки, а також колісний трактор та трелювальну лебідку.

— А як щодо лісових доріг?

— Здебільшого, будуємо лісові шляхи влітку. Минулорічний план ми успішно виконали, підтвердженням якого є акти введення доріг в експлуатацію. Доріг із твердим покриттям ми збудували 8,1 км, витративши при цьому 1 млн 570 тис. грн. Ми також спланували 1,7 км дорожнього полотна (445 тис. грн). Нами відремонтовано (водовідведення, ремонт мостів, ям, очищення від чагарників) ще й 3,5 км доріг (400 тис. грн).

— А як щодо новітніх технологій в садінні лісу?

— Такі технології дають можливість розширити часовий період висадки саджанців, збільшити їх стійкість. Говорячи про нові технології лісовідновлення, слід наголосити на важливій місії сучасного лісорозсадницького комплексу для вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, який запрацює невдовзі в Брюховичах. Наше підприємство теж суттєво долучилося, щоб такий украй необхідний для лісової господарки комплекс почав діяти. До слова наголошу, що садивний матеріал із закритою кореневою системою має кардинально вирішити питання приживленності садженців та підвищення продуктивності росту. До речі, щодо садіння лісових культур в 2018 році при запланованих 39 га проведена посадка на площі 41 га. Відсутній залишок не своєчасно заліснених зрубів. Під природне лісовідновлення залишено 55 га - це на тих ділянках, де після лісозаготівельних робіт збережено достатню кількість природного відновлення ялиці бука та інших лісових порід. В лісових культурах минулих років де спостерігається відпад садженців проводилось їх доповнення на площі 104 га. Також проводився догляд шляхом обкошування бур’янів кругом садженців на площі 301 га. Завершальним етапом у лісокультурному виробництві після зімкнутості крон є переведення в покриту лісом площу. В 2018 році виявлено таких ділянок загальною площею 92 га лісових культур, в т.ч. по головній породі ялиці білої — 60 га, буку лісовому — 11 га, модрині європейській — 20 га, а також 120 га природного відновлення лісу. Для вирощування власного садивного матеріалу заготовлено лісового насіння в кількості 2153 кг, а саме — 3 кг модрини європейської, 1 кг ялини європейської, 2 кг сосни звичайної, 952 кг ялиці білої, 1000 кг дуба звичайного - більше десяти видів лісових порід. Практично, все насіння висіяно. В лісгоспі побудованні три теплиці — в Любинцівському, Довжківському та Труханівському лісництві. Вони використовуються для вирощування посадкового матеріалу особливо цінних порід, а саме — дугласії тисолиситої, метасеквої китайської, сосни кедрової європейської, корейської, модрини європейської та інших. Всього вирощено 748,5 тис. шт. стандартного посадкового матеріалу, в т. ч. 415,3 тис. шт. сіянців ялиці білої, 113,3 тис. шт. модрини європейської, 54,8 тис. шт. дуба звичайного та ін.

— Що можете сказати про залучення до практичної природоохоронної роботи школярів?

— З метою підвищення ефективності навчально-дослідної роботи, задоволення потреб у професійному самовизначенні та творчій самореалізації учнів минулоріч відбулися обласні етапи Всеукраїнських акцій: «День натураліста» та «Ліси для нащадків». Вихованці Труханівського учнівського лісництва, яке працює при ДП «Сколівське лісове господарство», взяли участь у цих всеукраїнських акціях обласного етапу. Вони виконували поставлені завдання з великою відповідальністю та творчо і креативно підійшли до створення презентацій. За результатами оцінювання наукових робіт і презентацій вони здобули перші місця в обох акціях і були відзначені дипломами.

— Ми знаємо, що до проведення міжнародного фестивалю «Мисливська ватра» значною мірою доклався і Ваш лісгосп...

— Безперечно. 15 вересня він проходив на території ландшафтного парку біля палацу баронів Гределів. Мета цього заходу — використання наявних ресурсів культурної спадщини в м. Сколе для розвитку туризму, привернення уваги вітчизняних та зарубіжних інвесторів для залучення коштів на реставрацію палацу баронів Гределів та відновлення ландшафтного парку біля нього задля створення у м. Сколе «Європейського центру розвитку туризму, рекреації та професійної освіти ім. Миколи Коперника» і музею мисливства. Звичайно ж, наше господарство не стояло осторонь. Ми суттєво долучилися до організації фестивалю, оскільки бачимо перспективи для розвитку району.

— Які нові підходи у сколівських лісівників до ведення лісового господарства на сьогоднішньому етапі, відповідаючи на виклики сьогодення.

— Отримавши гіркий досвід, Сколівський держлісгосп взяв курс на ведення лісового господарства , наближеного до природи. В першу чергу відмовились від суцільних санітарних рубань , практикуємо відведення ділянок в рубку площею не більшою одного гектара, застосовуємо вибірковий і поступовий спосіб рубань, створюючи сприятливі умови для природного відновлення ялиці, бука, клена-явора. Вивчивши передовий досвід Німетчини, Швейцарії, впроваджуємо рубки переформування у одновікових одноярусних насадженнях з метою формування змішаних багатоярусних насаджень, більш стійких до кліматичних факторів та хвороб лісу. Таким чином дотримується принцип що лісова площа постійно вкрита лісом і одночасно можна використовувати лісовий ресурс – деревину. В Європі таке господарювання є пріоритетним.

— Окремі екологи та громадські організації піддають сумніву сертифікацію лісів.

— Щоби не говорили але минулого року Сколівський держлісгосп піддався перевірці ведення лісового господарства на відповідність дотримання вимогів FSC. Міжнародний акредитований сервіс ASI аналізував роботу авдиторської компанії SGS яка видала нам сертифікат, залучивши европейських фахівців, які по своєму бажанню вибирали ділянки для перевірки. Нашому колективу, спеціалістам подякували за добру роботу і правильний курс по використанню лісового потенціалу краю, не виявивши порушень в господарській діяльності, незважаючи в яких умовах та під яким контролем ми працюємо. Крім того, не підтвердилась теорія про використання санітарних рубань для незаконного видалення здорових дерев. На прохання наших покупців деревини, які експортують виготовлену продукцію далі у європейські країни також був перевірений ланцюжок руху деревини на предмет дотримання чинного законодавства. А саме чи деревина заготоляється законно, чи дотримуються екологічні вимоги на лісозаготівлях а також облік лісопродукції Крім того, німецькими науковцями, залучивши відомих активістів “Лісової варти” та використовуючи дрони, проведено фотографування, знову ж на свій вибір, урочища Панасівка Коростівського та Козівського лісництв для подальшого аналізу динаміки лісового фонду за минулі 30 років.

— А як вдалося знайти спільну мову з владою, сільськими громадами щодо вирубування лісів.

— Тут все вирішив впроваджений механізм громадського контролю та наше розуміння наболілих проблем району. Повну інформацію про місця та обсяги заготівлі деревини можна отримати на сайті державного підприємства “Сколівське лісове господарство”. Крім того, перед початком нового року лісництва звітуються про виконані лісогосподарські заходи та плани на наступний рік перед кожною громадою або на сесії сільської ради або в іншому вигляді. Вивчаємо проблеми, які звязані з нашою господарською діяльністю та виходячи з можливостей допомагаємо як громаді так і особисто громадянам.

 

Розмову вела Іванна РУСИН.