Андрій Заблоцький: Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання води

Створено: Четвер, 25 червня 2020
За словами Голови Державного агентства лісових ресурсів Андрія Заблоцького повені в Карпатах спричинені природними факторами. Так, за останні три дні в Карпатах випала місячна норма опадів, в Івано-франківській області найбільше. 
«Ліс може втримати певну кількість опадів, але не з такими обсягами, які ми спостерігаємо зараз в Карпатах. Давайте в цифрах — в середньому кількість опадів в Івано-Франківській області склала біля 2,8 млрд м3, а ліс максимально міг поглинути біля 200-250 млн м3. Це лише 10% від всіх опадів. Отож, ліс не може приборкати стихію гірських рік. Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання такої кількості та сили води. Тому заяви, що причиною повеней є рубки - це маніпуляція та популізм», - прокоментував Голова Держлісагентства.
«В останні роки рубок відбувається значно менше. Але ця інформація не вигідна тим, хто систематично розповсюджує фейки про діяльність Держлісагентства. Наприклад, якщо порівняти з минулим роком, то обсяг заготівлі деревини зменшився на 17%. Це пов’язано з поступовим переходом від суцільних до поступових видів рубки. Так, за 5 місяців поточного року в Чернівецькій області кількість рубок скорочена на 41 тис. кубометрів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На Закарпатті на 51 тис. кубометрів, а в Івано-Франківській області на 75,7 тис. кубічних метрів», - наголосив Андрій Заблоцький.
Загалом, за останні 5 років, обсяг заготівлі деревини в Карпатському регіоні зменшився на 20% (з 4,2 млн кбм у 2015 р. до 3,3 млн кбм у 2019 р.).  
За словами Голови Держлісагентства  сьогодні не тільки Україна, а й вся Європа потерпає від масштабних повеней, які спричинили дощі. Сербія, Боснія та Герцеговина, Чехія постраждали через стихію.  Це при тому, що в Європі існує набагато менше обмежень заготівлю деревини. У цифрах — в  Україні на 44.8% лісів існують обмеження на заготівлю деревини, тоді як у Чехії – 4.9%, Польщі – 8.5%, Латвії – 9.7% Угорщині – 13.6%, Австрії – 15.7%. Але ж в цих країнах ніхто не заявляє, що рубки є причиною повеней.
«Стосовно проблеми незаконних рубок. Так, вона є, але подолати те, що вибудовували рокам неможливо за 5 місяців.  Проте, є позитивна динаміка.  Якщо у 2016 році обсяг незаконних рубок в Карпатському регіоні складав 12 тис. кбм, то у 2019 році – 3,6 тис. кбм. Але подальший прогрес у цьому питанні напряму залежить від прийняття відповідного закону, який би врегулював питання сертифікації лісопродукції з метою викорінення попиту на незаконно заготовлену деревину. Ми його вже підготували, зараз він на опрацювання в профільному комітеті Верховної Ради», - сказав очільник Держлісагентства.
Детальніше: 
Останніми роками обсяг лісовикористання не перевищував розрахункової лісосіки і становить 60— 75% від щорічного середнього приросту.  Всі рубки лісу проводяться в обсягах обгрунтованих нормативів. 
 
 
ВИСНОВОК НАУКОВЦІВ 
Ми одразу ж звернулись до академічних інститутів, щоб вони дали незалежну оцінку причин паводків та ролі лісового господарства в цих причинах. Це Інститут екології Карпат, Інститут гірського лісівництва та Львівський національний лісотехнічний університет. 
Як пояснили науковці, причинами паводків є:
— Природні глобальні причини — циклічність коливання пониженої та підвищеної водності.
— Природні регіональні причини — густота річкової сітки. Тільки в Івано-Франківській області протікає майже ВІСІМ З ПОЛОВИНОЮ ТИСЯЧ РІЧОК.  В цій області з 1955 року зареєстровано близько 70 паводків. Всього в Карпатах протікає до 28  тис. малих річок, із них 18 тис.  на північному схилі, 10 тис на південному схилі. Карпатські річки належать до річок з паводковим режимом.
Ще один з основних факторів, на думку експертів та науковців, це знищення заплави річок. Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років, знищили — то куди ж їй діватись? 
В зв’язку з чим роль лісового господарства — не вирішальний чинником, якийі впливає на рівень паводку.
Основні причини паводків — надмірно висока кількість опадів. Як показують дані гідрометеонагляду та метеостаціонарів в горах кількість опадів в Івано-Франківській області в період паводків перевищує 300 мм.
Лісові насадження при нульовій вологості ґрунту можуть поглинути до 135-140 мм опадів, або як говорять в горах «одна смерека – 1 тонна води». 
Враховуючи те, що попередніми дощами вологість ґрунту піднімається до 80-90%, ліс потенційно не може поглинути всю кількість опадів. 
В той же час є ряд факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів. Водорегулююча роль хвойних лісів, особливо смерекових, в два рази менша, ніж букових.
У той же час є низка факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів.
Проведений аналіз обсягів рубок, показує, що дійсно до 1960 року об’єми рубок в Карпатах в два, а то й в три рази перевищували розрахункову лісосіку, різко зросла площа полонин. Починаючи з 70-х років обширні вирубки залісили. З 1990 року перевищення розрахункової лісосіки не було, а площа створення лісів в середньому на 10% перевищує площу зрубів, і наші підприємства мають достатньо садивного матеріалу, щоб їх заліснити. Збільшення площі лісів є основним пріоритетом Держлісагентства.
 
Офіційний сайт: http://dklg.kmu.gov.ua
Сторінка в Facebook: https://www.facebook.com/forestUKR
Сторінка Голови Держлісагентства Андрія Заблоцького: https://www.facebook.com/andrew.zablotsky.9
Telegram-канал t.me/uaforest 
 

Зміни клімату: то сухо, то заливає

Створено: Середа, 24 червня 2020
Погода протягом першої половини цього року довела: кліматичні зміни – об’єктивна реальність. Кліматична зима в цьому році так і не наступила. Тепла погода і відсутність опадів зимовими  і весняними місяцями висушили ґрунт. Задощило в останній тиждень травня. Відтак, з 22 травня і дотепер дощі поливають область з невеличкими перервами. Особливо рясні дощі випадають протягом останнього тижня. За даними Львівського регіонального центру з гідрометеорології за цей період в середньому випало 96 мм опадів, що становить 46% від місячної  норми
 
 
На території гірських та передгірських районів  області сформувався дощовий паводок. Вода в річках і потоках піднялася  на 0,5-1,5м, на окремих ділянках до 2 м над допаводковим рівнем.
 
Відтак, станом на 24.06.2020 року підтоплено у Львівській області: 110 житлових будинків, 110 підвалів житлових будинків, 168 присадибних ділянок, 2 продуктові магазини, 1 недіючу школу, 1 ветеринарний пункт, 1 клуб-бібліотека,  111 господарських споруд, підтоплено 4 ділянки доріг, та 1 ділянка дороги пошкоджена, підтоплено 114 га сільськогосподарських угідь та 150 криниці. 
 
Яка ж причина паводків і підтоплень?
 
Останніми днями в соціальних мережах поширюється інформація, що ніби то основною причиною повеней в західній частині України, в тому числі в Карпатах, є вирубка лісів.
 
Однак, ретроспективний аналіз не підтверджує цю тезу. В далекому минулому галичани страждали від повеней значно частіше, місцеві жителі навіть називали воду «лагідним убивцею», - наче вона є не така  страшна, як вогонь, але в результаті біди від неї навіть більше.
 
Перша знайдена згадка про велику повінь у Галичині датується  1813 роком, яка підтвердила, що вода гірша ніж вогонь, бо вогонь не здатний спалити одночасно п’ять чи десять повітів, а вода може спустошити навіть більше.
 
У 1867 році повінь заполонила весь край і охопила 52 повіти, спричинила збитки на 15 млн злотих ринських. У 1886 році від повені сильно потерпіли Станіславів, Долина і Самбір.
 
Дощове літо у 1897 році привело до катастрофи, внаслідок якої потяг між станціями Коломия і Турка зійшов із рейок, деякі вагони злетіли і впали в потік. Багато пасажирів сильно травмувались, кілька осіб загинули.
 
Не оминали природні катаклізми наш край і в 20-х рр. минулого століття. В серпні 1927 року повені призвели до людських жертв, де за різними джерелами загинули від 17 до 20 осіб.
 
У червні 1969 року на Прикарпатті знову сталася катастрофічна повінь. Дністер піднявся на 7 м. 
 
Наступна велика повінь сталася на Прикарпатті в липні 2008 року. Загальні збитки від повені оцінювали у 3-4 мільярди грн. Рівень води в річках піднявся на 6-13 м.
 
Отже,  бачимо, що сильні повені в нашому краї траплялися протягом всієї історії.
 
Площа гірських лісів Львівщини згідно державного обліку станом на 01.01.2019 року складає 270 тис. га, з них які переважно виконують водоохоронні та захисні функції – 100,2 тис.га. 
 
В лісовому фонді в гірських умовах переважають букові деревостани, які поширені на площі – 50,8 тис. га, ялицеві деревостани – 39,6 тис. га, ялинові деревостани – 38,0 тис. га.
 
Ліси володіють здатністю перехоплення частини атмосферних опадів та трансформації поверхневого стоку у внутрігрунтовий. На водорегулюючі функції лісів впливають склад деревостану, його вікова, вертикальна та горизонтальна структури, наявність підліску, трав’яного вкриття тощо. Дослідження УкрНДІГірліс вказують на те, що в умовах понаднормових опадів і високій насиченості вологою, ліс і при 100% лісистості регіону не здатний повністю перевести поверхневий стік у внутрішньогрунтовий і повністю зарегулювати паводкові процеси.
 
Кожен охочий може провести простий експеримент. У ванні взяти звичайну губку і поливати її водою. До моменту повного насичення губка буде затримувати воду. Але, як тільки відбудеться насичення, решта води стікатиме поверхнею. Оце і є поверхневий стік, який формує паводок.
 
Так і ліс, якщо випадає значна кількість опадів (декілька місячних норм) за короткий період, неспроможний повністю зарегулювати поверхневий стік.
 
Завдяки ухваленим рішенням Львівської обласної ради, Львівської обласної державної адміністрації та Львівського ОУЛМГ у 2016 році вдалось зменшити частку суцільних рубок на Львівщині та забезпечити перехід на використання вибіркової системи рубок, на засадах наближеного до природи лісівництва.
 
Відтак, необхідно зазначити, що площа суцільних рубок за останні 5 років в лісах державних лісогосподарських підприємств Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства зменшилась з 1526 га у 2015 році до 358 га у 2019 році, що складає лише 7% від загальної площі рубок.
 
Ґрунтовні дослідження вчених доводять, що рубка лісів не є основною причиною паводків. Вони є природним явищем і відбуваються не лише в Україні, але і в країнах ЄС з високим рівнем ведення лісового господарства. Річки тисячоліттями розливались і виходили з берегів і формували заплаву — територію, яка періодично затоплюється водою. І тому паводкам запобігти в принципі неможливо. Не зважаючи на великі обсяги будівництва гребель  та затрачених мільярдів євро на їх утримання, вода все одно десь знайде вихід з берегів. Для попередження негативних наслідків паводків країнами  ЄС ухвалено директиви «Про оцінку та управління ризиками затоплення». Серед основних директив є недопущення забудови заплав річок та надання земель в господарське користування, відновлення заплав і русел річок з метою запобігання паводкам та проведення робіт з берегоукріплення у найбільш небезпечних місцях,
 
 
 
Відділ лісового господарства
 
Львівського ОУЛМГ

Лисиця на обійстю

Створено: Середа, 24 червня 2020
 
Хочу поділитися своїми міркуваннями стосовно щорічної проблеми, яку порушують наші мешканці, а саме, появи лисів не те, що в околицях населених пунктів, а й в самих містах та селах. Звичайно для людини побачити хижака, який несе потенційну небезпеку для людини, є явищем незвичним. Люди б’ють на сполох, пишуть, телефонують і т. д. Але насправді це звичайний природний процес. З давніх давен люди писали про лиса, що завдавав шкоду господарям обманював та хитрував.
 
 
На початку літа молоді лисенята починають своє самостійне життя. І не дивно, що не маючи страху перед людиною, чи транспортом, голодну дичину приваблює запах чогось їстівного. Здобувати собі їжу, чи результативно полювати на інших звірів, навіть на мишей або птахів самостійно їм ще не вдається. А добре розвинутий нюх та слух приваблює їх до людського житла, де є змога щось знайти, чи поцупити, і можна чимось поживитися. Ось і попадають зовсім недосвідчені лисенята в поле зору людей. Але так триває не довго. Зазвичай більша частина з них загине від транспорту, частина стане здобиччю іншого хижака, або загине від інших обставин, частина захворіє і відпаде більшість із них. Такий природний відбір. Решта доживуть до зими, окремим з них вдасться вижити у сезон полювання знайти собі пару і знову цикл продовжиться.
 
Адже лисиця хоча і хижак, але теж має право на існування.
 
Ось так коротенько про лисяче життя.
 
 
 
Начальник відділу-головний
 
мисливствознавець Львівського ОУЛМГ                    В. Бурмас

Держлісагентство: перевірити законність заготівлі та походження деревини можна онлайн

Створено: Вівторок, 23 червня 2020
 
Держлісагентство стає відкритішим для людей. На цьому наголосив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький. 
Він розповів, що вперше оприлюднено всю інформацію про плани заготівлі деревини на 2020 рік — https://bit.ly/2Bta9BS.
«Плюс зробили відкритими електронні сервіси, на яких кожен українець просто зі смартфону може побачити — де, як і скільки деревини заготовляють, чи легальна ця діяльність».
Андрій Заблоцький розповів, що це пілотні процеси, які працюють за даними електронного обліку деревини та лісгоспів у сфері Держлісагентства. А це 73% лісів України.
Просто зайдіть на сайт UKRFOREST.COM та:
— перевірте законність заготівлі деревини (реєстр лісорубних квитків) — вже працює в 23 областях,
— перевірте походження деревини за номером бирки, ТТН-ліс або авто,
— дізнайтесь про розміщення легальних об’єктів переробки деревини,
— ознайомтеся з аналітикою по аукціонам з продажу деревини,
«Переконаний, що відкриття інформації допоможе краще контролювали суспільству всі процеси у лісовій галузі», - підкреслив Голова Держлісагентства.
 
 
Офіційний сайт: http://dklg.kmu.gov.ua
Сторінка в Facebook: https://www.facebook.com/forestUKR
Сторінка Голови Держлісагентства Андрія Заблоцького: https://www.facebook.com/andrew.zablotsky.9
Telegram-канал t.me/uaforest 
2012-2016р. Всі права на матеріали  цього сайту належать ДП "СКОЛІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО"

Дизайн: АйТі-Сколе

Design by Joomla 1.6 templates